Цілі століття українці були роз'єднані, розділені між різними державами. Скільки часу й зусиль потрібно було Україні, аби стати незалежною і єдиною! День соборності України — свято втілення мрії про єдність.
Історія свята
22 січня 1919 року об'єдналися дві українські держави, що постали на руїнах великих імперій: одна — Російської, інша — Австро-Угорської. Українська Народна Республіка (УНР) і Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) утворили єдину, соборну Українську державу. Ця подія засвідчила: українці — окремий народ, який, хоч і був довгі роки розділеним, не змішався з іншими, не втратив свого самоусвідомлення. І ось — має нарешті свою державу.
Емоційні й символічні також ланцюги, що їх на День соборності утворюють останніми роками кияни. Узявшись за руки на мосту Патона, вони об'єднують правий і лівий берег Дніпра — бо ж по кожен бік живуть українці, які прагнуть бути разом, усі в одній країні.
У кожній області, кожній місцевості — свої історії, свої звичаї, свої неповторні особливості. Усі ми різні, та все ж кожен з нас — українець. Пам'ятаймо про це: тільки разом ми — сила!
