20 листопада 1989 року Генеральною асамблеєю ООН була прийнята Конвенція про права дитини, яка вважається світовою конституцією для дітей. Україна ратифікувала конвенцію 27 вересня 1991 року, й відтоді цей документ є частиною національного законодавства.
Що треба знати про права дітей?
Як роз’яснюють юристи, основним міжнародним документом, в якому викладені права дитини, є Конвенція ООН про права дитини. В українському законодавстві правовими документами, які регулюють це питання, є Конституція, Сімейний кодекс, Закон “Про охорону дитинства” та Цивільний кодекс. Дитиною є особа віком до 18 років, малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років.
У загальному розумінні порушенням прав дітей є обмеження їх у правах та можливостях, які надаються їм державою від народження для нормального й всебічного розвитку та формування особистості. У ширшому значенні також відносять порушення прав, що захищені нормами Законів України “Про охорону дитинства”, “Про попередження насильства у сім’ї”, “Про освіту”, Конвенцією про права дитини. Зокрема в Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право на:
- особисте життя та захист від посягань на нього, право на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства, право на відпочинок і дозвілля;
- захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може нести небезпеку для здоров’я, бути перешкодою в здобутті дитиною освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку.
- захист від незаконного зловживання наркотичними засобами та психотропними речовинами, захист від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень, захист дитини від усіх форм експлуатації, що завдають шкоди будь-якому аспекту добробуту дитини, захист від катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження чи покарання.
|
|
