У Квітну неділю всі до церкви йдуть,
Гілочки вербові святити несуть.
Сьогодні святкує моя Україна,
У святій пошані вербова лозина.
Вона сповіщає, що лише за тиждень
Будем святкувати Пресвятий Великдень.
Гілочки вербові святити несуть.
Сьогодні святкує моя Україна,
У святій пошані вербова лозина.
Вона сповіщає, що лише за тиждень
Будем святкувати Пресвятий Великдень.
Шоста неділя перед Великим постом проходить під знаком верби. Це радісне
свято переживають християни, як і колись жителі Єрусалима, які зустрічали
Ісуса Христа пальмовими гілочками. Вони очікували, що Він стане їх Царем. І
вітали Його як тріумфатора з надією, що країна підніметься з Ним, звільниться
від загарбників. Свято Входу Господнього в Єрусалим прийшло на Русь у Х
столітті, хоча християнська Церква святкує його із середини ІV століття. У
народі це свято дотепер називається Вербною неділею. Здавна на Русі святим
деревом вважалася верба. Оскільки на наших землях пальма — незнана
рослина, то прийнявши християнство, наші предки залучили до обряду місцеве
святе дерево.
Свячена верба завжди була у великій пошані. У жодному разі її не можна
топтати ногами, тому навіть найдрібніше гілля, яке залишилося після
освячення, обов’язково спалюють, щоб воно не потрапило під ноги.
Верба опоетизована українським народом і набула, як бачимо, такої шани не
випадково. Зростаючи біля ставків, річок, природних джерел, вона ніби є
позначкою води на землі. Криницю завжди намагалися копати під вербою.
Кажуть: «Де срібліє вербиця — там чиста водиця».
Інтерактивна гра «Верба» https://learningapps.org/19310977
