Коли крізь розпач випнуться надіїІ загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім’ям радію і сумую іменем твоїм. Коли грозує далеч неокрая у передгроззі дикім і німім, Я твоїм ім’ям благословляю, проклинаю іменем твоїм. Коли мечами злоба небо крає і крушить твою вроду вікову, Я тоді з твоїм ім’ям вмираю і в твоєму імені живу!
